ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ РУХ

Збираємо цю групу на Фейсбуці (https://m.facebook.com/groups/799507953572472) не як громадське об‘єднання, а як платформу для обговорення самої ідеї Всеукраїнського Козацького Руху, його мети, завдань та ін.

Учасниками цієї групи відтак можуть стати усі, хто бажає і кому цікаво те, що тут буде обговорюватися. Якщо вас записали до групи, а вам тут нецікаво, відпишіться.

Сам Рух, на моє переконання, має будуватися за становою ознакою. Тому я бачу три категорії членства:

> козацька старшина (аристократія, шляхта, дворянство);

> вільне козацтво;

> прихильники козацтва.

Для нас має бути важливим відродження, оновлення й плекання нової української еліти на аристократичних і шляхетних засадах.

Виокремлення нащадків старшинських козацьких родів я розглядаю як відправну точку. Це не означає, що ця категорія не буде поповнюватися новими членами з числа родовитих козаків, а потім і нових козаків.

Сподіваюся, суворий добір членів у цю категорію допоможе нам не допустити сюди ряжених «генералів», «гетьманів» та «отаманів», які не мають родового козацького коріння.

Основою Руху, безумовно, мають стати родовиті козаки, які затримали, зберегли Дух козацтва і здатні розвивати, осучаснювати козацькі традиції і звичаї.

В цю категорію можуть, думаю, потрапити й деякі з ряжених «генералів», «гетьманів» та «отаманів», які мають родове козацького коріння, неправедним способом набули посад і звань, публічно визнали свої помилки й готові почати свій шлях до старшинства відповідно до козацьких традицій і звичаїв.

Знову ж таки, ця категорія поповнюватиметься новими козаками з числа прихильників нашого Руху, якщо вони успішно пройдуть кандидатський стаж.

Якщо дійде до діла створювати Всеукраїнський Козацький Рух як громадську організацію, думаю, що найдоцільніше починати знизу, як створюються в цивілізованих країнах еіективні організації (grassroots).

Такими низовими організаціями можуть бути ОСЕРЕДКИ, створені трьома родовитими козаками, які ми почнемо реєструвати в робочому порядку.

Осередки можуть формувати СОТНІ за територіальним принципом та обирати собі СОТНИКА, який має бути нащадком козацьких старшин або родовитим козаком.

Очевидно, сотні й стануть тими громадськими об‘єднаннями, які треба буде легалізувати (реєструвати) на рівні місцевих органів влади в Україні чи й діаспорі.

Із належним чином сформованих сотень можна буде утворювати організації вищого рівня – курені, коші тощо.

Але тема вищих рівнів організації потребує глибшого осмислення. Як на мене, для будівництва й розвитку Всеукраїнського Козацького Руху як громадського об‘єднання, а в перспективі – й громадсько-політичної потуги не варто орієнтуватися на традиційний для козацтва військово-адміністративний поділ (зокрема, скажімо, на полки).

Тому я виношу це на обговорення як окрему тему, щоб ми спільними зусиллями знайшли недражливі відповідні форми і назви.

Зараз важливішим є замислитися над тим, на яких ідеологічних засадах має будуватися цей Рух, щоб він міг виконав свою місію – через відродження національних традицій і звичаїв зробив би усе можливе для піднесення національної свідомості й громадянської зрілості українського суспільства і став рушійною силою системних змін в Україні – заміщення залишків авторитарно-тоталітарного устрою й адміністративно-командного способу урядування якісно іншихюми, заснованими на національних традиціях і звичаях суспільним ладом та способом урядування, – й відтак очолити процеси націєтворення та державотворення з метою будівництва успішною України як країни вільних людей.

Прикладом, який варто нам наслідувати як такий, що найбільшою мірою відповідає нашим національним традиціям і звичаям, а також сучасним устремлінням ще незрілого українського суспільства, є Швейцарія.

Справжню незалежність України, її державний суверенітет і національну безпеку може гарантувати лише «щвеццарська модель», яка, власне, і є виіленням нашого традиційного козацького устрою й урядування.

Разом із такою системою національної безпеки Україна може успішно адаптувати й розвинути і економічний досвід Швейцарії, ставши, якщо хочете, «офшорною зоною», привабливою для інвесторів усього світу.

Я вже пару разів висловлював цю ідею, але – на відміну від оборонної теми – ця ідея не привернула уваги ні загалу, ні фахівців. Сподіваюся, у цій групі ми нарешті зможемо обговорити цю тему.

Нарешті, Швейцарія має чудовий досвід розв‘язання етнічних і культурних проблем. Її традиції доволі близькі до традицій українського козацтва, яке було відкритим до етнічних меншин і легко уживалося і співпрацювало з ними, додержуючи при цьому наших національних традицій і звичаїв.

Очевидно, що і ця тема буде тут предметом широкого обговорення, особливо – у зв‘яку з обговоренням участі й ролі козацтва в широкомасштаьній українізації України. Наголошую, що йдеться про сутнісну, глибинну українізацію усіх сфер життєдіяльності суспільства і держави, а не про примітивно- примусове поширення української мови.

Зрештою, хто, як не козацтво, має очолити Рух за системну

українізацію України?

Словом, нам є про що поговорити на сторінці цієї групи, яка буде, звичайно, модеруватися, щоб не перетвормтися на інформаційний смітник (перепощування без висловлення власної думки не вітаються) відкритою для всіх.

Тим часом група «Українська аристократія» залишатиметься закритою.

Володимир Іваненко

Український Університет

Україна, Інк

Міжнародна Фундація Лідерства

26 травня 2018 р.