Мене не обходить, що там у РАНів, але мене дуже непокоїть, що там у НАНів, і тому мене радує, що у мене знайшовся однодумець у поглядах на чвертьстолітню пасивність учених НАНУ, про яку я пишу упродовж років і років.
* * *
Чергове уподобання написаного вище спонукало мене повернутися до цієї теми.
Тим більше, що вчора мені трапилася нагода поговорити із довголітнім членом НТШ Степаном Максим‘юком про стан справ в американському НТШ, а відтак і в УВАН (Українська Вільна Академія Наук і Мистецтв). І одна, і друга організації помітно занепадають.
Думаю, що НТШ, будуючись за принципом громадського неприбуткового об‘єднання, якось дасть собі раду. Для членства в цьому Товаристві професійний статус науковця, зрештою, не має значення.
УВАН засновувалася у вільному світі як наукова установа, альтернативна радянській АН УРСР. Членами-засновниками її були вчені, так чи інакше пов‘язані з традицією ВУАН (Всеукраїнської Академії Наук), яка формально є попередницею АН УРСР, а фактично припинила своє існування на початку 30-х років минулого століття.
Через декілька місяців виповниться сто років від часу заснування ВУАН гетьманом П. Скоропадським. Незважаючи на те, що вона працювала в надзвичайно тяжких умовах, за півтора десятка років свого існування ВУАН зробила величезний внесок у становлення української національної науки, освіти і культури.
ВУАН заклала міцні підвалини, без яких не відбулася б ні АН УРСР, ні УВАН. Найважливішими заслугами ВУАН я назвав би визначення вектору україноцентричності української науки та освіти, випрацювання українського правопису, історичних, етнографічних та інших студій.
Оскільки НАНУ за чверть століття незалежності України так і не спромоглася вирватися з обіймів радянської наукової традиції, а УВАН по суті втратила свій академічний статус, перетворившись на звичайне наукове товариство, упродовж досить тривалого часу я все частіше задумуюся над таким питанням:
ОЧЕВИДНО, Є СЕНС У ТОМУ, ЩОБ ВІДНОВИТИ ВСЕУКРАЇНСЬКУ АКАДЕМІЮ НАУК (ВУАН) ТА ЗАЙНЯТИСЯ ПЕРЕБУДОВОЮ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКИ.
Таким чином можна було б відшити від науки псевдовчених та радянського типу ортодоксів від науки, витиснути з українського наукового простору совкові НАНУ та галузеві академійки і в такий спосіб розгорнути розбудову справді вільної української науки.
Якщо серед українських учених є такі, хто підтримує мою ідею, давайте утворимо ініціативну групу чи організаційний комітет і займемося підготовкою організаційного з‘їзду українських учених.
Прошу писати мені в приват на сторінку наукознавства (https://m.facebook.com/Science-of-Science-%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE-1000289656674404/) або на електронну пошту ukrainianuniversity@gmail.com.
Володимир Іваненко
Український Університет
22, 25 грудня 2017 р.
https://www.facebook.com/volodymyr.ivanenko/posts/1946049082075090
*
Dr. Volodymyr Ivanenko | Др. Володимир Іваненко 