Я не захоплений тим, що і як пише Виктор Небоженко. Це його інтерв‘ю пояснює і прояснює природу цього «вєдущего політолога».
Зверніть увагу, що і як він говорить про політичний бомонд, про корупцію, про окремих політиків… Він хоч і зарікається не переходити на персоналії, аж надто багато уваги приділяє якраз персоналіям (особливо – Порошенкові).
Небоженко багато говорить про суспільство й державність. Хоч він і вживає слова «Украіна», «украінскій», в його концепції немає України й нічого українського. Але він хоче, щоб його три сини й онуки жили в «етой странє».
Зате з нього так і пре «русскій мір», хоч він і критикує Путіна і все таке інше, пов‘язане з Росією.
Хоч Небоженко, як випливає з контексту розмови, трохи обізнаний з Америкою, навіть подорожував з приятелем по Техасу, совкова ментальність проявляє в ньому упередженість до всього, пов‘язаного з США. «Проіскі амєріканского імперіалізма», хай він і не вживає цього виразу, бачаться йому скрізь і всюди.
І все тому, що він не бачить Україну, не бачить українське суспільство, низький рівець національної свідомості й громадянської відповідальності цього суспільства, а відтак і електорату, і політикуму, й себе самого.
Така-от драма людини, яка намагається як у часі, так і в просторі бути і вдома, і замужем.
Таких політологів в Україні, на жаль, чимало. На рівні підсвідомості, як пересічні громадяни України, вони відчувають проблеми й больові точки політичного повсякдення й державотворення.
Українобіжна політична псевдоеліта так само відірвана від України й підсвідомо розчаровується в таких політологах і звертає свої погляди на чужинців то з Росії, то з Америки, ще більше віддаляється від України, украінських реалій і всього українського.
Національно незріле, сонне, інертне, дезорієнтоване українське суспільство тим часом викидає лаву за лавою емоції невдоволення і все ще сподівається на прихід месії – байдуже якого походження, аби лиш не свого (ну, немає ж пророка в своїй вітчизні!).
Інакше чому б панові Небоженку бути таким скептичним до інституту моральних авторитетів, яких він вважає прикупленими?
Неприкуплені, справжні моральні авторитети неодмінно появляться і проявляться серед тих, хто освітою й просвітою пробудить українське суспільство, піднесе його національну свідомість та громадянську відповідальність, поверне до національних традицій і звичаїв.
* * *
Мушу сказати пару слів і з приводу позиції журналістки – Галини Плачинди. Не впізнав я в ній продовжувачки справи свого батька, а мого старшого колеги й навчителя Сергі Плачинди.
Володимир Іваненко
Український Університет
18 листопада 2017 р.
Небоженко: Мы должны «наесться» Петром Алексеевичем, чтобы выработалось противоядие | Новости – МИР
*
Dr. Volodymyr Ivanenko | Др. Володимир Іваненко 