ДО ПИТАННЯ ПРО ПЕРЕЛОМНІ ЗМІНИ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ (Делікатна тема для обговорення)

Цей текст писався як відгук на запис Володимира Ткачука (Volodymyr Tkachuk – див.: https://www.facebook.com/volodymyr.ivanenko/posts/1987355741277757), і я сподівався, що порушена мною тема знайде обговорення по суті.

На жаль, ніхто з коментаторів, як це у нас зазвичай водиться, не втримався в рамках заданої теми, і цей факт я також схильний розглядати як наслідок тих змін, до причин яких я намагаюся добутися сам і вас запрошую до співучасті.

Якщо ми зрозуміємо природу того, що відбулося у 70-х роках, це допоможе нам визначитися, що і як треба робити, щоб привести українське суспільство до тями і як піднести його національну свідомість та громадянську відповідальність.

* * *

Не знаю, наскільки з таким підходом можна погодитися, хоч частка істини в цьому є.

От тільки чому 1922 рік, якщо набуте станом на цей рік працювало аж до кінця 20-х років?

Голодомор і репресії 30-х років, безумовно, позначилися на станові українського суспільства. Але здорові корені традицій і звичаїв трималися. Я це суджу з власних спостережень за поколінням моїх діда-баби і значною мірою (не повністю) за поколінням моїх батьків.

Різкі зміни у стані українського суспільства сталися десь на переломі 60-х – 70-х років, які не були трагічними. Але сталося однозначно щось таке, внаслідок чого «какаяразніца» й тваринні інстинкти раптом поперли з людей. Особливо – в сільській місцевості, у селищах і містах, за способом життя близьких до села. Цей люд потім посунув у місто й змінив культуру міста.

Я не знаходжу пояснень. Але враження таке, наче раптом людям було пороблено. Чи було це наслідком випробувань атомної зброї? Чи було це наслідком запровадження кабельного радіомовлення?..

Період трансформації завершився, за моїми спостереженнями, десь у середині – другій половині 70-х років. Дивним чином саме на цей період припадає втілення в життя таких проектів, як масована пропаганда «радянського способу життя» (у вишах навіть такий курс було введено) та ідеї «єдиного радянського народу». Якраз у ті ж роки було посилено русифікацію (зросійщення), матеріально стимульоване на третину вище, ніж доплати за знання іноземних мов.

Не виключено, що в ті роки радянська влада могла проводити якісь експерименти з народом, застосовуючи, скажімо, опромінювання, психотропні засоби тощо.

Тут не місце вдаватися в деталі та подробиці моїх власних спостережень, на основі яких я дійшов висновку про те, що кардинальні зміни в українському суспільстві сталися саме у вказаний вище період.

Цікаво було б, щоб люди мого покоління (плюс-мінус 10 – 15 років) спробували перебрати в пам‘яті свій життєвий досвід і поділилися своїми спостереженнями в коментарях.

Цікаво також було б дізнатися, чи щось подібне до моїх спостережень зауважували в інших союзних республіках.

Це могло бути як загальносоюзним еспериментом, так і спрямованим лише на українців.

Безумовно, дослідники з різними науковими інтересами (соціологи, соціопсихологи, етнопсихологи, психологи й навіть психіатри) мають знайнятися серйозним студіюванням тих змін, яких зазнавала ментальність українського суспільства внаслідок різних соціальних катаклізмів.

* * *

Дякую панові Ткачуку (https://www.facebook.com/volodymyr.tkachuk.5/posts/1492998964152021) за те, що спровокував цей мій запис. Я давно думаю про описане вище, але не знаходив приводу написати про це.

* * *

Несподівано бурхлива дискусія розгорнулася в коментарях. Дякую всім запальним учасникам. Мушу повторити прохання – підтвердити або заперечити мої спостереження щодо кардинального перелому у стані українського (радянського) суспільства у 70-ті роки (один коментатор називає навіть конкретні роки: 1968 – 1978). Дуже хочеться розібратися, що ж тоді сталося і внаслідок чого. Адже саме з того часу в українському суспільстві почали масово проявлятися агресія, ненависництво та інші інстинктивні риси, які вихована, культурна людина зазвичай не проявляє.

Володимир Іваненко

Український Університет

23 січня, 4 лютого 2018 р.