Один, два чи й більше випадків будь-якого характеру з американського життя часто привертають увагу і часом навіть можуть визначати тенденцію. Останнє трапляється тоді, коли окремі факти стають ститистичними даними.
Випадки, про які пише Yuriy Lukanov (https://www.facebook.com/yuriy.lukanov/posts/10155746038964304), статистичними даними ще не стали, хоч про певні тенденції в житті американського суспільства вони, з боку глянути, й нагадують. Але вони не визначають закономірностей способу життя американців.
Так, останнім часом мав місце демонтаж кількох пам‘ятників конфедератам. Але сотні й сотні пам‘ятників конфедератам як стояли, так і продовжують стояти, зокрема і в околицях Вашингтону, і ніхто навіть мови не веде про їх демонтаж.
Очевидно, так само буде і пам‘ятниками, художніми елементами композиції яких є епізоди, пов‘язані з рабством. Тільки у столиці США таких пам‘ятників є чимало. При тому, що більшість населення тут становлять афроамериканці, і саме вони є найревнивіше налаштованою частиною американського суспільства щодо теми рабства, проблеми з пам‘ятниками немає.
Розмови в українському сегменті про американські пам‘ятники нагадали мені про інше, аналогічне явище – боротьбу американських атеїстів за демонтаж стел із десятьма заповідями в будівлях судів США.
Це була набагато масовіша акція, ніж історія з пам‘ятниками, і підстави були грунтовніші. Як відомо, держава і релігія в США не просто відокремлені одна від одної, а згідно з першим додатком до Конституції державі заборонено ухвалювати будь-які рішення, спрямовані на обмеження прав віруючих.
Як і переважна більшість американців, судді та судовий персонал історично були й залишаються набожними (особливо консервативні з-поміж них групи баптистів). Відтак з їхньої ініціативи в більшості судових приміщень або навіть перед ними свого часу було встановлено стели із заповідями Ісуса Христа.
Прикметно, що ті стели не муляли очі представникам нехристиянських віросповідань. Та й більшість атеїстів у цій країні є толерантними. Однак знайшлися войовничі атеїсти, причому навіть не з лав залишків компартії США, які підняли лемент проти стел у будівлях судів.
Унаслідок таких акцій стели при багатьох судах було демонтовано. Але в більшості судах стели позалишалися. Після того, як войовничі атеїсти угомонилися, в деяких судах заповіді було повернуто на місце.
Революції не сталося. Напевно не станеться і з пам‘ятниками.
Насамкінець розповім вам цікаву історію, яка розкриває механізм зародження агресивних акцій щодо традиційних американських цінностей або пам‘яток.
На північній околиці американської столиці, в Мериленді, є містечко Кенсінгтон. Біля булинку управи виросла велика струнка ялина. На Різдво біля вбраної ялини влаштовають святкові заходи для дітей. Активну роль у цих заходах відіграє протестантська церква – ровесниця містечка, – яка знаходиться через дорогу.
За квартал від християнської церкви знаходиться досить стара синагога. Церква й синагога мирно сусідують десятиліття, і різдвяні святкування біля управи містечка у юдеїв не викликали ніяких негативних емоцій.
Так напевно тривало б ще цілі десятиліття, якби до синагоги не прибилися дві нових родини, які поселилися в Кенсігнтоні і релігійні погляди яких не змогли толерувати давню християнську традицію містечка.
Два роки ворохобило громаду містечка. Були мітинги, дискусії в ЗМІ… Переміг здоровий глузд. Войовничих юдеїв угомонили. Традиція триває. Американські цінності не зазнали втрат.
Володимир Іваненко
Український Університет
6 жовтня 2017 р.
Dr. Volodymyr Ivanenko | Др. Володимир Іваненко 