ЦІКАВЕ АМЕРИКАНОЗНАВСТВО Трохи про лобізм

США – батьківщина лобізму як явища.

* * *

З лобістською метою великі компанії відкривають свої спеціальні офіси (представництва) у Вашингтоні.

Наприклад, всесвітньо відома фірма New Holland має такий офіс (із двох чи трьох кімнат). Буквально посередині між Капітолієм і Білим Домом (див.тут: https://g.co/kgs/2PGjVK),

Очолює це представництво велета сільськогосподарського машинобудування Джозеф Самора, який має статус старшого (по-нашому, першого) віце-президента компанії.

Я знаю його особисто не один рік. Не знаю, скільки часу він проводить в головному офісі фірми в Пенсилванії і які функції там виконує. У мене таке враження, що він не вилазить із Вашингтону.

Днями й ночами він зустрічається з «потрібними людьми». Знаю кілька випадків, коли такі зустрічі починалися в одному ресторані, а потім продовжувалися в іншому, бо перший ресторан закривався, або навіть в нічному барі.

Зазвичай пан Самора має з собою пару молодих співробітників, навчаючи їх ремеслу натаскуванням. Я спостерігав, як хлопці уважно його слухають.

* * *

Лобізм тут є дуже вигідним видом професійних занять.

Розкажу тут про одного з таких фахових лобістів на ім‘я Креґ Снайдер. Наскільки я розумію, лобіює він інтереси фармацевтичних компаній і ходить в Конгрес США, як на роботу. Часом сам, а частіше з іншими людьми, які, очевидно, представляють відповідні бізнеси.

Пан Снайдер мешкає в околиці Вагингтону. Від його таунгаузу у Вірджії до Білого Дому можна пішки дійти. Для пересування по місту користується послугами лімокомпаній.

В гаражі у нього стоять аж дві «Мазератті». Кожна з них коштує сотні тисяч доларів. Коли й куди він на них їздить, не знаю. Такі дорогі машини в Америці зазвичай купуютт люди, які «роблять легкі гроші». Лобізм такі гроші якраз і приносить.

Прикметно, що мій знайомий мільярдер Девід Рубенстайн (той, який на мою розповідь про статки Ахметова зреагував фразою “That’s a lot of money to steal”; я якось писав тут про цю нашу розмову) має “Mercedes” однієї з найдешевших моделей.

Бізнесмен-інтелектуал, голова ради директорів Брукінс Інститюшн та опікунської ради уніварситету Дюка, пан Рубенстайн ставиться до автомашин як до засобу пересування, а не як до способу інвестування вільних коштів.

Так само чинить і інший мій знайомець мультимільйонер Альберт Лорд, колишній глава фінансового велета, що надає кредити студентам. Я тут якось також писав, що бачив його за кермом «Тойоти» – марки, яка в США є однією з найдешевших.

Отже, супер дорогі машини тут купують лобісти або голівудівські зірки.

* * *

Лобіюванням у США займаються й неприбуткові організації, зокрема – професійні об‘єднання.

Знову ж таки візьму приклад із ситуацій, з якими довелося зіткнутися особисто. Є така асоціація поліцаїв… Капітолію. Це громадське об‘єднання поліцаїв, які працювали або й працюють у системі охорони Конгресу (Capitol Police).

Цю асоціацію зазвичай очолює хтось із тих, хто обіймав посаду Sergeant at Arms (буквально: сержант на зброї) – головний поліцай і протокольний офіцер Сенату або Палати Представників.

Ця асоціація є однією із найвпливовіших лобістських структур США. Думаю, не треба пояснювати, чому.

Її лобістськими послугами користувалася (можливо, і зараз користується) Росія. Один епізод такого лобізму мені трапилося спостерігати зблизька. Було це в останні місяці другого президентського строку Путіна і, до речі, якраз у ті дні, коли прем‘єр України Ю. Тимошенко підписувала в Москві сумнозвісний газовий контракт.

У Вашингтоні тоді зовсім несподівано появилася російська делегація на чолі з заступником голови Газпрому і президентом Газпромекспорту Алєксандром Мєдвєдєвим. У складі делегації була особиста секретарка Мєдвєдєва і група (осіб гість) молодиків.

Делегацією опікувалася названа вище асоціація капітолійських поліцаїв. І один із її керівників супроводжував делегацію на всі заходи і зустрічі. А зустрічі були в Сенаті (здається, з п‘ятьма сенаторами), в Держдепартаменті (на рівні заступника держсекретаря) та ін.

По всьому, переговори не йшли про газові контракти (хоча якраз із тих балачок до мене дійшла інформація про ціну газу для України, яку було оголошено на другий чи на третій день), а про щось зовсім інше. Про що саме, зрозуміти було неможливо.

Зі слів керівника поліцейської асоціації для мене зрозуміло було лише одно: А. Медвєдєв через пару тижнів повернеться до Вашингтону сам-один, без почету, щоб «пообідати сам-на-сам» з кожним із сенаторів з-поміж тих, з якими того дня відбулася колективна зустріч.

Не знаю, коли А. Мєдвєдєв здійснив той фактично приватний візит (а він напевно відбувся). Якщо американські ЗМІ не зауважили згаданого візиту цілої московської делегації, то як вони могли помітити приїзд однієї, хай і сановної, персони?

Сюжет був незвичайний, і журналісти, з якими я поділився враженнями й запитаннями і які особисто (!) знали А. Мєдвєдєва ніяк не могли пояснити мені описану подію.

…Минуло пару місяців. З Кремля Путін оголошує своїм наступником на посаді президента РФ Дмітрія Мєдвєдєва.

У випадках призначення наступників там, де мають спрацьовувати демократичні принципи, американці традиційно висловлюють якщо не обурення, то принаймні занепокоєння.

У нашому випадку не було ні першого, ні другого. Ба навіть більше: в політичних колах США не просто спокійно сприйняли рішення Путіна, а ще й похвалили його вибір.

Очевидно, що це і був результат роботи А. Мєдвєдєва та лобістів у Вашингтоні.

* * *

А от політики та рядовці лобізмом в Америці займатися не можуть. За це можна виклопотати кримінальну справу, і ніякого імунітету від цього немає.

В інтернеті можна знайти практично вичерпну інформацію про політиків та державних службовців різних рівнів, яких було засуджено за корупцію та інші злочини, значна частина яких прямо чи опосередковано прв‘язана з лобізмом, який часто кваліфікується к цих випадках як корупційні діяння.

Для початку можна заглянути у список федеральних політиків, яких покарала американська феміда (див.: List of American federal politicians convicted of crimes – Wikipedia

https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_American_federal_politicians_convicted_of_crimes).

Так само цікавий список політиків на рівні штатів та місцевих органів влади (див.: List of American state and local politicians convicted of crimes – Wikipedia

https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_American_state_and_local_politicians_convicted_of_crimes).

Це – приклади того, що підтверджує слова Джона Керрі, сказані в Києві: в Америці всі суди антикорупційні.

Володимир Іваненко

Український Університет

20 жовтня 2017 р.