ЧОМУ ПАСЕ ЗАДНІХ УКРАЇНСЬКА НАУКА? Як я з фізиками й фізіологами дискутував…

Трапилося цими днями подискутувати (якщо це, звичайно, можна назвати дискусією) з групкою соціально активних українських науковців (ученими язик не повертається їх назвати) продуктивного віку (40-/+) і перспективних галузей знань: фізика, фізіологія тощо.

Приводом для нашої, з дозволу сказати, наукової дискусії був запис одного з них – активного борця з плагіатом, псевдонаукою і з усім, що тільки можна боротися людині з високим ученим ступенем.

Запис його зводився до того, що хтось там ініціював петицію «За впровадження в шкільну програму України вивчення наукової теорії Креаціонізму – “Створення Землі та людини Богом”»(https://www.facebook.com/sergei.sharapov.77/posts/2041930649414873), і для наших учьоних це стало приводом покуражитися.

Я підкинув їм «кістку»:

«Наука перестає бути наукою, коли вона категорично заперечує навіть можливість альтернативного погляду на світ. Категоричність заперечення – сумнів у власній правоті?»

Що тут зчинилося?!

«Маніпуляція», – заволав один. Я йому підкинув інформацію про українсько-американського доктора фізики Віталія Ґарбера, який написав три книжки про феномен Бога з погляду фізика.

Автора запису запитали, чи відомий йому названий фізик. Той відповів, що ні. І виклав посилання на інфу про Брайєна Джозефсона. Згадали математичку, відому більше не як математичку, а як борця з Теслею – не американським, звичайно, а з київським…

Я оцінив красу «гри» українських інтелектуалів:

«Як цікаво! Марксистсько-ленінська філософія науки і «русскій мір» нероздільні? Тут можна й ошизіти».

Призвідець дискусії зауважив:

«Джозефсон марксіст ілі із русского міра?».

Я йому:

«Не переводьте стрілки. Джозефсон не бере участі в цьому базарі.

Фізіолог академік П. Богач, обговорюючи колись зі мною мовну мішанину фізика член-кора М. Білого, зауважував: мовна мішанина є свідченням і фізіологічної «каші» в голові вченого».

Фізик не зрозумів пасажу:

«Volodymyr Ivanenko я вже відповідав вам, що не сприймаю ці позанаукові речі. Не сперечаюсь з вами тільки тому, що розумію, що не переконаю вас і не маю часу. Дві рецензії, приготувати доповідь на конференцію, дискусія по книзі Каку на Книжковому Арсеналі, а цю книгу я ще не прочитав. Тому я повністю підтримую моїх колег-науковців з таким же раціональним мисленням, як і моє. Такі речі, як еволюція, підтвердженні безліччю фактів, тому писати проти них петиції та підписувати їх можуть тільки повні ідіоти».

Обминаю інших дискутантів і відповідаю автору запису:

«Sergei Sharapov Раціональність мислення якраз і полягає в тому, що ніхто (ніхто!) з нас не має права на істину в останній інстанції. Гріш ціна вам у базарний як ученому, якщо іншого обстоювати альтернативні погляди.

От ви намагаєтеся «зрізати» (див. оповідання В. Шукшина «Зрізав») мене, наче я тут репрезентую те, що ви називаєте «псевдонаукою» і проти чого ви боретеся. Не представляю я тут ні псевдонауку, ні альтернативну науку. Немає цього в моєму активі з понад 500 наукових публікацій!

Як представник традиційної науки, я просто краще за вас вивчав діалектику, логіку й методологію. Я вже зробив для себе висновок, що ви – типовий фізик-прикладник, і в цьому треба шукати пояснення вашої зашореності.

Якби ви були сильним теоретиком, то ви пам‘ятали б основні закони діалектики (матеріалістичної, до речі). Один із них: закон єдності й боротьби протилежностей, який дуже просто пояснює і обумовлює право на існування альтернативних поглядів на світ, на матерію й будь-що інше. А є ще закон заперечення заперечення і інші закони.

Історія науки (як конвенційної, так і альтернативної) свідчить, що якби не було боротьби між різними поглядами на світ, жили б ви, друже, в кам‘яному віці, не було б у вас таких попередників, як Ньютон чи Айнштайн, і, звісно, і з вас не було б такого фізика, як ви є. Невже це так важко зрозуміти?!

Усе, що я обстоюю в суперечках з вами та подібними вам, – це ПРАВО кожного з нас (представника псевдонауки чи просто науки) своє бачення світу – як матеріального, так і нематеріального.

І якщо ви не маєте змоги довести неспроможність альтернативного бачення наявними у вас науковими методами і вдаєтеся до суто «базарних аргументів», це є свідченням вашої безпорадності, ба навіть, можливо, й невігластва.

Я не беруся критикувати будь-що в конвенційній ядерній фізиці, бо не володію необхідними для цього знаннями і методами. З тих же причин я не можу критикувати й альтернативну науку. Ви ж собі такі речі дозволяєте, але вже не як науковець, а як базарна баба.

Ось у чому відмінність між нами: Я ніколи не був совком, а ви – людина молодшого покоління! – об‘їздивши півсвіту, залишаєтеся совком. У цьому вся печаль».

Тим часом десь із Ізраїлю вискочив, як Пилип з конопель, якийсь Мітя Рєзніков (мене завжди вчаровують дорослі чоловіки з дитячими іменами – недоростки: never grew up).

Цей вирішив узяти мене на абордаж: от, мовляв, цікавий я чоловік: стверджую, що маю понад 500 публікацій, а він не знайшов жодної. З‘ясувалося, що в нього проблеми з пошуком… Буває… Але ж хамлюга ще той!

Пояснюю їм, що в США знайомлять школярів і з теорією Дарвіна, і з креаціонізмом, але наука від цього не потерпає – продовжує штампувати Нобелівських лавреатів.

Деякі проявляють свою обізнаність із Америкою: от, мовляв, є у Вашингтоні музей природної історії, але там нічого немає про Бога. Американознавець, виявляється, немає уявлення, що буквально за кілька кварталів від названого музею не менш багатолюдним є музей, присвячений… Богові.

Пояснюю впертюхам, що хто б ту петицію не ініціював, має право на ту петицію. І проблема тут у людях, які приватизують Істину. Пан Sergei Sharapov якраз і належить до тих, хто переконаний, що їхня точка зору є істиною в останній інстанції.

Наш фізик погоджується, що так, «вони мають право підписати що завгодно», але все одно гне своєї: «особа, яка підписала, є ідіотом».

Тут вклинився в дискусію чоловік із тверезим розумом:

«Право кожної людини обмежується там, де воно обмежує право іншої людини.

Законодавчі збори декількох штатів ТРИЧІ порушували питання про законодавче спрощення значення числа пи до трьох рівно.

Тільки втручання конгресу позбавляло вчителів математики від кримінальної відповідальності за використання старого значення.

Відмова французької академії від розгляду проектів вічного двигуна не забороняє розробку такого двигуна в домашніх умовах. Вона лише зводить нанівець намагання отримати державний кошт на процес розробки.

Відокремленість церкви від держави є відмовою держави фінансувати розповсюдження релігійних знань, але не забороною на їх розповсюдження за рахунок вірних.

Креаціонізьм не існує за межами конкретної релігійної доктрини, тому його впровадження в освітні програми можливе тільки в межах якоїсь конкретної релігії. Чим ортодоксальна віра краще рідновіри?».

Вчені мужі не дослухаються, продовжують базарувати. Уже збилися з теми, а тут така нагода задати мені каверзне запитання, і зовсім юна істота з Інституту фізіології імені О. Богомольця НАНУ намагається мене зрізати:

«Volodymyr Ivanenko, а чи можливий вічний двигун у Вашій концепції альтернативного погляду на світ?».

Я не стримую обурення:

«Oleksandr Maximyuk У моїй?! Де ти, хлопче, мій альтернативний погляд на світ побачив? Вискочив, як Пилип з конопель, навіть тексти не прочитавши. От уже учьониє пішли!»

Хлопчиська це ще більше завело:

«Volodymyr Ivanenko, я з Вами свині не пас, тому звертайтеся ввічливо. Отже на моє просте питання у Вас відповіді не має? Облиште болтологію, просто дайте чітку відповідь на питання: “Яке місце у Вашому альтернативному погляді на світ займає вічний двигун?”».

Він, бачите, зі мною «свині не пас»! Але тримаю удар:

«Oleksandr Maximyuk Як ви могли пасти зі мною свині, точніше – гусей, якщо годитеся мені в сини чи онуки?!

Я належу до представників традиційної, а не альтернативної науки. Треба уважно читати мої тексти, юначе, в яких я пишу про право представників альтернативного погляду на світ висловити свої думки. Тому не треба так присікатися.

Відповідь на своє безглузде запитання про вічний двигун можете задати патентознавцеві М. Пономаренкові, книжка якого на цю тему продається на Амазоні.

Останнє: хамство в науковій дискусії – прояв невігластва. Учіть матчастину перед тим, як висловлюватися».

Зухвалець м‘якшає і дає мені поблажку, але продовжує товкти своєї:

«Volodymyr Ivanenko, добре, Ви потроху починаєте втрачати свою зверхність. Отже, Ви є представником традиційної науки, чудово. Тоді питання таке: “Чи вважаєте Ви прийнятним для представників альтернативного погляду на світ висловлювати можливість існування вічного двигуна?”».

Мушу продовжити урок:

«Oleksandr Maximyuk Вольтерові належать слова: я можу не погоджуватися з вашими поглядами, але я готовий накласти головою, щоб ви МАЛИ ПРАВО ВИСЛОВИТИ ЇХ.

Перестаньте блазнювати! Із совка треба виходити. Хлоп‘ятство перетворює вас на клоуна, хоч ви норовите принизити мене.

Але за одно я вдячний цій дискусії. Я нарешті знайшов відповідь на запитання про те, чому попри совковість української науки в цілому деякі представники природничих і точних наук часом досить успішні (як цей же Sergei Sharapov) в ужиткових (прикладних) науках світу.

Виявляється, все просто: ви добре набили руку в застосуванні лабораторних (ужиткових, прикладних) методів, але за межі лабораторії вийти не можете. Марксистсько-ленінська методологія не дозволяє. Звідси й оцей кураж, який дає змогу хорохоритися там, де бракує аргументів або елементарної толерантності до права інших на відмінні погляди, а відтак і на помилку».

Фізіолог занишк, а тут і фізик-теоретик повернувся. Він так нічого й не зрозумів:

«Як добре, що я не гаяв часу на цю дискусію ні про що, а працював з колегами над текстом статті, де ми намагаємося пояснити конкретний експеримент».

Дискусія, отже, була «ні про що».

От і сподівайтеся від української науки світових успіхів у фундаментальних науках, коли вона відточує лабораторні (ужиткові, прикладні) методи досліджень, залишаючись у системі координат марксистсько-ленінської методології, тобто будучи самовпевнено переконаною в можливості альтернативи: Є НАША ДУМКА І НЕПРАВИЛЬНА.

Про етику ведення дискусій помовчимо. Для совка культури спілкування, як відомо, не існує.

Володимир Іваненко

Український Університет

23 травня 2018 р.

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: