ЩЕ РАЗ ПРО НАЦІОНАЛЬНУ ЕЛІТУ

Пан Олександр Крамаренко на цей раз просто «палить». А коментатори ведуться… Побачив лише пару притомних коментарів. (https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1980566228860089&id=100007201930824)

Національна еліта, як я вже писав, у нас є, хай і не настільки сильна, як хотілося б, але все ж…

Як я вже також писав, ви в більшості своїй дивитеся.

Якби ви – українське суспільство – ще на переломі 80-х – 90-х років не піддалися перефарбованій компартійно-радянській номенклатурі і не витратили енергію на пар у свисток на мітингах Народного руху, а довірилися справжній національній еліті, ви напевно жили б ув іншій Україні, і сьогодні оце питання навіть не обговорювалося б.

А такі можливості були. Кажу вам про це як учасник тодішнього процесу, який не був заангажований комуністами, але реалістично оцінював позитиви й негативи націонал-демократів.

За чверть століття практично нічого не змінилося. Хіба що номенклатура олігархувалася й ще більше криміналізувалася, а гарячі голови її опонентів стали емоційнішими.

Як і тоді, здорового глузду не дослухаються ні одні, ні другі. Одні здумали себе елітою, другі – тими, хто цю «еліту» кляне, на чім світ стоїть, але не хочуть охолонути і взяти відповідальність за стан справ у суспільстві й державі на себе.

Обговорення запису пана Крамаренка і є одним із прикладів саме такого характеру.

А тепер кажіть, що я не маю рації.

*

Що стосується перевороту. Він можливий і необхідний. Але не в тому варіанті, про який говорить О. Крамаренко. Переворот необхідний у СВІДОМОСТІ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В ЦІЛОМУ ТА КОЖНОГО ЙОГО ЧЛЕНА ЗОКРЕМА.

Володимир Іваненко

Український Університет

27 жовтня 2017 р.