Через окремі факти, події та явища чітко проглядається тенденція, яка є справжньою бідою українського суспільства в цілому і по суті кожного його члена зокрема.
Ця біда – фрагментація як суспільної, так і індивідуальної свідомості, наслідком якої є ситуативність мислення, ухвалення рішень і відтак дій і вчинків.
Прояви цього лиха спостерігаємо на всіх рівнях суспільного життя й функціонування держави. Ця хвороба жере навіть інтелектуальну частину суспільства, яка все ще здумує себе інтеоігенцією.
Ось декілька конкретних прикладів:
- ОЛЕГ СЕНЦОВ
Олег Сенцов оголосив голодування з вимогою звільнення всіх українців, неправедно засуджених і ув‘язнених в РФ.
Замість того, щоб організовувати акції солідарності з Сенцовим і вимагати звільнення усіх політв‘язнів ми влаштовуємо заходи на звільнення самого Сенцова.
- КОЗАЦТВО
Козацтво. Суть козацтва – це його дух, традиції й звичаї, які обумовлювали спосіб життя нашого народу.
В силу історичних обставин нашого життя в умовах Російської імперії та СРСР «відродження» козацтва зводиться до відродження зовнішніх проявів і атрибутів.
- МОВНЕ ПИТАННЯ
Мова – функціональна форма людської свідомості й інструмент комунікацій відповідної етнічної чи соціальної спільноти. Вибір мови спілкування залежить від менталітету, рівня національної свідомості, громадянської зрілості/відповідальності.
Борці за поширення української мови навіть з ученими ступенями і званнями намагаються розв‘язати проблему примусом, не змінюючи свідомість, менталітет людей.
- БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ
Корупція є системним явищем, яке виникає внаслідок зрощення державного управління, урядування з бізнесом та криміналом. Отже, корупція є продуктом суспільних відносин – суспільного устрою та способу урядування.
Борці з корупцією зосереджують свою увагу на переслідуванні корупціонерів, тобто на боротьбі з наслідками, а не причинами. Тому їхні зусилля залишаються неефективними.
- НАЦІЄТВОРЕННЯ
Сильні нації – і етнічні, і політичні – вирізняються високим рівнем національної свідомості й громадянської зрілості/відповідальності. Отже, якщо ви хочете створити сильну українську націю, треба все робити для піднесення рівня її свідомості й зрілості/відповідальності.
Замість цього в Україні робиться усе, щоб народ залишався несвідомим бидлом: ні держава через систему освіти й просвіти, ні ЗМІ, ні політичні партії не роблять нічого для того, щоб українське суспільство і кожен його член ставали самодостатніми.
- ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ
Розвал СРСР залишив по собі руїни авторитарно-тоталітарного устрою й адміністративно-командного способу урядуваня. Тобто незалежна Україна успадкувала Систему, яка підлягає повному демонтажу.
Замість того, щоб демонтувати цю Систему, яка упродовж десятиліть довела свою неефективність, українську суспільство й українська влада вдаються до усіляких реформ – дрібних ремонтів, спрямованих на те, щоб зберегти й продовжити життя явно неефективного суспільного устрою й способу урядування.
- ДИСКУСІЇ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Дискусії та обговорення різних тем і проблем є ефективними за умови, що учасники обговорюють явище, послідовно додержуючи заданої теми й висловлюючи конструктивні думки й пропозиції.
Натомість – яке обговорення не візьми – спостерігаємо безкінечні відходи від теми, підміни тем і предметів обговорення, переходи на особистості, емоції та образи тощо.
*
Прикметно, що на це явище в Україні, схоже, ніхто навіть не звертає уваги. Отже, ніхто цим не переймається.
Таке враження, що українська соціологія здатна лише на опитування громадської думки, а соціальна психологія взагалі не існує як галузь науки. Очевидно, що немає до цього діла й психології взагалі.
Тому, мабуть, немає чого дивуватися, що цим користуються нечисті на руку політологи й політтехнологи, українобіжні й відверто ворожі Україні ЗМІ та інші сили, які здатні впливати на суспільство та індивідів задля реалізації своїх злочинних планів і намірів.
Час уже й похопитися здоровим силам в українському суспільстві. Чи таких сил немає?
*
Пишу ці нотатки як один із тих, хто став жертвою фрагментації свідомості українського суспільства й ситуативності мислення українців, і в чому причина того, що мої тексти сприймають навіть науковці як такі собі «заміточки», а багато читачів закидають мені брак «деталізації», «конкретики» та ін.
В силу специфіки соціальних мереж тут не розженешся на розлогий і деталізований до дрібниць текст. Тому доводиться вдаватися до тезового викладу, але це не означає, що я обходжуся такими собі загальниками, абстракціями.
Що таке тези? Тези – це план. Структурований план уже є вираженням концепції, логічно взаємопов‘язаних між собою конструктивних спостережень, думок, висновків і пропозицій. У більших текстах щастить викласти деталізовані, структуровані вглиб тези – пункти плану.
Так я й роблю, і кожен здатний мислити системно й цілісно знаходить у моїх текстах конструктивність і глибину думок, пропозиції й рекомендації. Мені немає потреби розжовувати й класти їм у рот обдумане й передумане мною.
Достукатися до розуму людей із фрагментованою свідомістю й ситуативним мисленням просто неможливо. Це засвідчують спроби дискутування з особами, які мають високі вчені ступені докторів і кандидатів наук ісзвання професорів та доцентів і які на першому ж незручному для них повороті обговорення зриваються на емоції та прямі образи.
Деякі ситуативники середнього рівня намагаються перехоплювати мою риторику, починають навіть активно вживати звичні для мене категорії, поняття й терміни. На превеликий жаль, далі жонглювання це не йде – фрагментація свідомості не дозволяє.
Прикметно, що вчитися ніхто не бажає, хоч я залюбки допомагав би тим, хто бажає, провадячи щось на кшталт Методологічного семінару.
Чому? Та тому, що фрагментація свідомості й ситуативність мислення – це ті віруси, які спричинюють зарозумілість і самовпевненість навіть у людей з неповносередньою освітою й середнім коридором.
Скажете: немає на те ради. Та ні, з цим таки щось треба робити, бо – це прямий шлях у прірву.
Володимир Іваненко
Український Університет
10 червня 2018 р.
Dr. Volodymyr Ivanenko | Др. Володимир Іваненко 