ІГРИ ІЗ ЗАСТАВОЮ ЯК ПОЛІТТЕХНОЛОГІЯ?

Сайт ЦВК (http://www.cvk.gov.ua/) не відображає цю інформацію, але із сторінок деяких ефбешних активістів, які вирішили взяти участь у президентському марафоні, вона стала відомою громадськості і, отже, може бути предметом публічного обговорення.

Усе почалося з того, що не так і давно популярний сільський голова з української глибинки й колишній регіонал Максим Голосний (https://www.golosnoy.com) оголосив, що буде балотуватися на президента України без передбаченої законом застави (2.5 млн гривень або майже $100К), знайшовши протиріччя в законодавстві.

Хоч сам М. Голосний подав документи на реєстрацію в ЦВК певний час тому, несплата застави є формальним приводом для ЦВК не реєструвати пошукача президентської булави.

Тямковитий сільський голова напевно це усвідомлює, і тому він, звичайно ж, звертатиметься до суду для захисту свого конституційного права не витрачати гроші на заставу, оскільки застава є предметом компетенції не Конституції, а лише законодавства про вибори.

Прикметно, що колишній регіонал вирішив проходити цей судовий процес не самотужки, а в компанії з іншими активістами президентських перегонів. Він кинув клич у маси, і до його ініціативи приєдналося, судячи із залученого запису будівельника Андрія Рачка.

Ось текст А. Рачка:

«Прохання про максимальне росповсюдження, перепост. Нас повинна знати вся Україна і по за її межами.

Українці, підтримайте наші наміри зробити політику прозорою.

Підтримав заклик Максима Голосного і подав документи на кандидата в президента України без залога і таких виявилось до 400 кандидатів.

Ми проводимо спец опепацію. Наша перша задача подати документи, а потім суди. Бо грошові внески – це перешкода достоній людині від народа стати президентом України.

Ось що я з себе представляю.

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=2237487306531180&id=100008097970132

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=2265544450392132&id=100008097970132

Що нам дає підстави звертатися до суду якщо нам відмовлять.

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=2265940493685861&id=100008097970132

04.02.2019р.

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=2266136526999591&id=100008097970132»

(див.: https://www.facebook.com/100008097970132/posts/2265886260357951/).

Що це означає? Це означає те, що в судах України буде зареєстровано хай і не всі 400, але сотні судових справ, за результатами розгляду яких якщо не сотні, то десятки суддів ухвалять рішення, якими зобов‘язуватимуть ЦВК зареєструвати кандидатів-халявників.

Звісно, будуть апеляції, і справи просуватимуться по судах нагору до Верховного Суду, а відтак і Конституційного. Рішенням якоїсь судової інстанції буде призупинено або й перенесено на пізніше (на невизначений час) вибори президента, і відтак Петро Порошенко зможе спокійно продовжуватиме намотувати собі «другий термін».

Можна подумати, що це – той випадок, коли «корисні ідіоти», яким несть числа в українському суспільстві, у такий спосіб «допомагають» процесам українського державотворення. Але!

Мені тут підказують, що цілком можливим є й інший варіант цієї ініціативи М. Голосного: політтехнологія, яку певні сили використовують для того, щоб зірвати президентські вибори в Україні після того, як не спрацювала ідея введення воєнного стану на п‘ятому році війни.

Мені також підказують, що не британська королева нашептала цю ідею сільському голові з української периферії під час його зустрічей у верхах на туманному Альбіоні. Карта вказує на цілком конкретного сценариста, який хоче залишатися за кулісами політичних баталій.

***

Звичайно, кількамільйонна застава відкриває можливості для участі в президентських виборах олігархічним висуванцям.

Але чи є вона справді серйозною перешкодою для участі у перегонах представників громадсько-політичних сил та самовисуванців?

Якщо виходити з досвіду не тільки українських виборів, а й виборів у розвинутих країнах світу, можна звернути увагу, що виборча кампанія стає усе дорожчою і дорожчою, і розмір застави у цьому кошторисі є, без перебільшення, незначною сумою.

Звісно, заможний чи прив’язаний до чийогось гаманця претендент на булаву цю суму знаходить навіть хоча б заради «корочок» кандидата у президенти та самозадоволення. Українців з гетьманськими амбіціями, але з порожніми кишенями, на жаль, не менше, ніж тих, хто доривається до влади за допомогою грошей.

Застава, як і фінансування передвиборної кампанії, громадськістю, суспільством, очевидно, не були б проблематичними, якби претенденти пропонували суспільству концепції свого стратегічного бачення перспектив розвитку України, здатні заволодіти масами і, отже, стати матеріальною (фінансовою в тім числі) силою.

Амбітному претендентові без грунтовної теоретичної підготовки, але з видатними лідерськими (зокрема, організаторсько-управлінськими) талантами не обов‘язково навіть винаходити власний велосипед. Він може взяти на себе втілення в життя концепції розвитку України з готовим алгоритмом дій, уже випрацювану тим чи іншим «мозковим центром».

Взагалі треба вважати безглуздям кандидувати на посаду президента без підтримки «мозкового пулу», навіть якщо сам претендент є втіленням геніальності. Ситуативність дій і всі помилки президентів України – наслідки недооцінки значення саме «мозкових центрів».

Ще більшим безглуздям претендентів на посаду президента (особливо – самовисуванців) є нехтування значенням потужних і добре структурованих громадських (не обов’язково політичних) організацій. Саме громадські об’єднання уможливлюють не тільки розгортання штабів у регіонах та на місцях, а й налагодження інформаційно-агітаційної роботи. Практично за безцінь.

Коли стратегічна візія претендента на посаду президента збігається з метою та завданнями відповідних громадсько-політичних рухів, збір коштів як на заставу, так і на саму кампанію взагалі перестає бути проблемою.

Об‘єднані у широкий національний фронт і озброєні добре продуманими і згармонізованими між собою концепціями громадсько-політичні рухи, які прагнуть реальних системних змін, отже, спроможні не тільки підтримати достойного кандидата, але й забезпечити йому перемогу.

Біда тільки, що рівень національної свідомості й громадянської зрілості кандидатів, як і всього українського суспільства, залишає бажати кращого. Оця інфантильність українського суспільства й дозволяє нечистим на руку політикам (і антиукраїнським силам взагалі) маніпулювати свідомістю легковірних українців заради реалізації власних амбіцій.

Володимир Іваненко

Український Університет

Міжнародна Фундація Лідерства

5 лютого 2019 р.

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: