НЕВИВЧЕНИЙ УРОК РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ

Уся сьогоднішня стрічка була присвячена річниці трагічних подій 2014 року на Майдані… Які враження? Та все те ж, що було торік, позаторік, позапозаторік і т.д. Аж до самого 2014 року…

Трагічні події, звичайно, викликають відповідні спогади, і вони, безумовно, болючі для учасників і свідків, а особливо — для рідних і близьких загиблих. Я це розумію.

Розумію я також і тих романтиків, які пишуть з великої літери «Революція Гідності», хоч, за великим рахунком, революції гідності тоді, на жаль, не сталося. І такий висновок підтверджує подальший перебіг подій: підготовка позачергових президентських виборів, президентство П. Порошенка, а потім ще одні вибори і президентство В. Зеленського…

Затінений Революцією Гідності Євромайдан, а потім і сама Революція Гідності були спалахом пасіонарності в українському суспільстві. Лише спалахом.

Революції як кардинальної зміни суспільного ладу чи хоча б способу урядування не відбулося, бо не відбулася трансформація суспільної свідомості. Інакше кажучи, українське суспільство як мало низький рівень національної свідомості й громадянської зрілості, таким воно вийшло і з Євромайдану та Революції Гідності.

Прикметно, що загальний стан українського суспільства практично не змінився. І це неважко зауважити, зіставивши наслідки подій 2013–2014 року з подіями 2004 року, а також із подіями кінця 1980-х — початку 1990-х років.

Найбільш виражено проявилася лише тенденція наростання драматизації подій, вислідом якої стала загибель сотні людей на Майдані, а потім і тисяч — на фронтах україно-російської війни.

Найприкрішим є те, що ні політики, ні інтелектуали не займаються критичним аналізом, осмисленням і переосмисленням цих подій й тенденції їх розвитку.

Немає осмислення історичного досвіду — немає й аналізу актуальних проблем, а отже — немає й спроб заглянути в майбутнє, спрогнозувати перспективи, випрацювати стратегію розвитку України й українського суспільства. Таке враження, що це нікому не потрібне.

З цього напрошується невтішний висновок, що наступання на граблі продовжуватиметься, драматизація подій посилюватиметься. Отож не виключено, що матимуть місце нові події з трагічним складником, хоч як нам цього й не хотілося б.

20 лютого 2021 р.

Published by Dr Volodymyr Ivanenko | Д-р Володимир Іваненко

Entrepreneur, Professor & Scholar | Підприємець, професор, учений

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: