СУМНИЙ ЕПІЗОД З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ

Микола Лебідь… Про нього є чудова, цілком об‘єктивна, без пафосу стаття у Вікіпедії. Його позиціонують як українського політика, одного із лідерів ОУН—УПА, першого начальника СБ ОУН (1940—1941), третього голову ОУНР (1942–1943) і міністра державної безпеки УДП (1941–1942). Він відзначився активною діяльністю в діаспорі. Його цілком заслужено вважають одним із найвидатніших борців за незалежність України у ХХ столітті. Він займає третє місце після Степана Бандери й Ярослава Стецька, а вже за ним ідуть Іван Климів та Роман Шухевич…

У незалежній Україні його вшановують менше, ніж Бандеру й Шухевича, але більше, ніж Стецька й Климіва.

Розповідаючи про сім’ю Лебедя, Вікіпедія називає дружину й соратницю Дарію Гнатківську, про яку подає навіть окрему статтю. Наголошують також, що Лебідь доводився двоюрідним братом матері Богдана та Миколи Горинів. Жодного слова, однак, про те, чи були у Лебедя з Гнатківською діти…

Як і більшість людей в Україні та діаспорі, читаючи статті в Вікіпедії, я мав підстави подумати, що подружжя було бездітним. Адже революційна діяльність могла бути для обох важливішою, ніж народження й виховання дітей, або з якихось інших причин вони на дітей не спромоглися…

У травні цього року трапилася мені несподівана нагода зустрітися й поспілкуватися з п’ятдесятирічним чоловіком на ім’я Марк, який виявився… онуком Миколи Лебедя.

Марк був не вельми відкритий для розмови. Сказав лише, що його дід — знаменитість (celebrity) в Україні. Сказав спокійно, ніби між іншим. Неохоче відповідав на запитання, і я вирішив не допитуватися…

З контексту розмови, як вона склалася, я зрозумів, що у М. Лебедя була дочка, яка вийшла заміж за американця й стала матір‘ю Марка.

Очевидно, в шкільні й студентські роки дівчина перебувала під впливом тогочасної пропаганди й, звісно, негативно-упереджених або насторожених уявлень про українських націоналістів, одним із лідерів яких був її батько. Не виключено, що в неї були напружені стосунки з батьками.

Мабуть, цим можна пояснити те, що Марко не опанував українською мовою навіть на побутовому рівні, виростаючи в суто англомовному оточенні своїх батьків, практично не відчуваючи на собі відповідного впливу баби та діда, які напевно хотіли, щоб їхній онук був більше україноцентричним.

Сталося так, як сталося… Таких історій в історії української діаспори, на жаль, чимало…

…Я довго думав, як написати про цю історію, щоб не травмувати живих її учасників, якщо їм або їхнім знайомим трамиться на очі цей текст. Оскільки Марк носить прізвище свого батька, я вирішив не знадувати тут його прізвище.

30 серпня 2021 р.

Published by Dr Volodymyr Ivanenko | Д-р Володимир Іваненко

Entrepreneur, Professor & Scholar | Підприємець, професор, учений

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: