ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ З АМЕРИКОЮ

Післямова до Дня вдячності

На поданий нижче текст спонукав мене своїм записом Сергій Чаплиґін, який звернув увагу на те, що «святкування Дня подяки в США вже традиційно не обійшлося культурних воєн». При цьому він посилається на Фокс Ньюз, яке зауважило, як ліберальна частина Америки демонстративно бойкотує День подяки і вимагає всією країною каятися перед корінними народами Америки, які загинули у війнах з колоністами. Також С. Чаплиґін посилається на Нью-Йорк Пост, яка пише, «як і вся американська історія, ґрунтується на геноциді представників меншин, які намагаються замовчати європейці». Чаплиґін передбачає, що з часом День подяки буде скасовано, як практично уже «визнаний неполіткоректним» День Колумба, «і адміністрація Байдена офіційно відмовилася від його святкування». Він також вважає, що з часом «ліберальні історики скасують й декларацію незалежності США», а «переосмислення історії США з погляду меншин» піде шляхом, визначеним 2020 року рухом BLM. Посилаючись на Фокс Ньюз, Чаплиґін нагадує про «проект 1619, який є “прогресивним” поглядом на американське минуле».

«Проєкт пропонує вважати справжньою датою заснування США не 1776 рік підписання декларації незалежності, а 1619 рік привезення першого чорношкірого раба на американський континент.

США, на думку проекту 1619 року, виникли тільки через расистські прагнення колоністів. На той час у Британській імперії вже йшла дискусія щодо скасування рабства. Але багаті плантатори не хотіли відмовлятися від рабства, тому й почали революцію проти короля Георга III.

За цією логікою, декларація незалежності США була не визвольним документом, а репресивним. Саме через неї рабство біля Америки протрималося набагато довше, ніж у Британської імперії – і було скасовано поправкою до конституції США лише 1865 року.

Але навіть після скасування рабства у південних штатах ще сторіччя існувала система сегрегації. Вона була ліквідована лише з прийняттям акта про громадянські права у 1964 році. Тому історики з проекту 1619 року впевнені, що США є лише 60 років демократичною країною.

І цей проєкт, який, доречі, отримав пулітцерівську премію, вже два роки викладається в американських школах, а це все сильніше розколює американське суспільство», — пише С. Чаплиґін.

* * *

ПІСЛЯМОВА ДО ДНЯ ВДЯЧНОСТІ

Цікавий і сподівано-несподіваний погляд на те, що відбувається в США. Воно-то так, але й не зовсім…

Афроамериканці святкують День вдячності (а не подяки) не менше активно, ніж євроамериканці.

Расовий розкол справді поглиблюється, і в ньому бере гору чорний расизм. Я чув недавно від молодої афроамериканки, яка з осудом говорила саме про це, наголошуючи, що вона проти нагнітання теми расової сеґреґації.

Хтось у коментарях до запису С. Чаплиґіна написав, що афроамериканці, які не задоволені своїм життям, могли б повернутися в Африку. Таку можливість колись було створено — спеціально для повернення афроамериканців в Африку було утворено країну під назвою Ніґер, і туди було вивезено багато бажаючих. Але це проблему не вирішило.

Проблеми расового протистояння в США напевно не було б, якби на цьому не «робили бізнес» ліваки. Після заборони компартії вони проникли в Демократичну партію і створили її радикальне крило, яке набирає усе більшої сили.

Під час виборів, на яких переміг Обама існувала чимала група «Афроамериканці проти Обами». Я спілкувався з ними, і вони пряснили мені, що Обама не представляє інтереси чорних, як належало б. Очевидно, їхні надії виправдує Байден…

Не знаю. Тут є що досліджувати… Можливо, з часом я доповню цей текст на розвиток цієї теми, до якої я вже не раз звертався, коли більше займався америкознавством.

До теми:

На цьому сайті 2018 року я виклав чималу добірку своїх текстів, обʼєднаних у цикл «ЦІКАВЕ АМЕРИКАНОЗНАВСТВО».