Шукав одно, а натрапив на інше
…і став 381-м членом групи Світовий Конґрес Українських Юристів (СКУЮ), яка існує вже три роки… Як сказано в описі, ГС «Світовий Конгрес українських юристів» обʼєднує юристів українського походження, які проживають і працюють в Україні та за її кордонами. Основною метою її діяльності є залучення юристів до процесів демократичних перетворень, дотримання принципів Верховенства права і Справедливості, вирішення міжнародних і національних проблем правового та гуманітарного характеру.
Створила її неназвана на імʼя молода особа, яка має на ФБ однойменний профіль — Світовий Конґрес Українських Юристів і яка народилася 22 жовтня 1992 року. Підозрюю, що це — Кет Коваль, яка засвітилася розміщенням фотозаставки у профілі групи і яка має окремий особистий профіль.
Отже, адміну групи було лише пару місяців, коли у грудні 1992 року я прийшоа на посаду прес-секретаря й керівника прес-центру та куратора видавничого відділу Української Правничої Фундації (УПФ), очолюваної народним депутатом України Сергієм Головатим, і йому було лише півроку, коли зʼїзд Асоціації Українських Правників своїм рішенням прийняв мене до складу АУП і обрав своїм відповідальним секретарем — другою особою в АУП після її президента С. Головатого.
Приблизно у той час народився й СКУЮ. Я брав активну участь у підготовці його другого конґресу й очолив український Орґкомітет; зарубіжний Оргкомітет очолював канадський адвокат українського походження Ігор Бардин.
Український Орґкомітет, власне, мав би очолити один із керівників тодішніх орґанізацій правників України — Сергій Головатий як президент АУП, Володимир Сумін як голова Спілки юристів або Віктор Медведчук як голова Спілки адвокатів України. Голоаатий та Сумін були занадто зайняті, щоб узяти на себе ще й Орґкомітет другого конгресу СКУЮ, а Медведчука ці двоє не терпіли настільки, що не хотіли й чути про те, щоб він очолив Орґкомітет.
В. Сумін, який знав мене ще по моїй роботі помічником ректора Київського національного університету, запропонував мене як компромісного кандидата, і так я став головою українського Орґкомітету другого конґресу СКУЮ.
До участі в самому конґресі СКУЮ я не допрацював. На черговому зʼїзді АПУ, який проходив невдовзі перед конґресом СКУЮ виникла унікальна ситуація: замість засновника АУП С. Головатого майже половина членів АУП висувала мене кандидатом на президента, що збісило Головатого. Зʼїзд опинився на грані зриву, і я зважив за доцільне залишити і зʼїзд і АУП.
Правничий період у моєму житті для мене особисто почався з того, що 1990 року як голова Київської орґанізації Спілки журналістів України я очолював робочу групу для випрацювання проекту першого в історії України Закону про пресу та інші засоби масової інформації при Комітеті гласності й свободи слова, а на час секретарювання в АПУ був став докторантом Українського Вільного Університету в Мюнхені й під керівництвом професора Зиновія Соколюка працював на дисертацією в царині масовокомунікаційного права (конституційне та адміністративне право).
* * *
СКУЮ знаходиться на Великій Житомирській вулиці в Києві, де й Спілка юристів України, в приміщенні якої В. Сумін виділив велику кімнату для мене як для голови Орґкомітету другого конґресу СКУЮ, і має свій сайт.
А ось і президент СКУЮ Микола Онищук:
* * *
Погулявши по сайту СКУЮ, по його профілю та групі в соцмережах, я зауважив, що СКУЮ зосереджує свою увагу на справах в Україні й практично не проявляє своєї активності в українському зарубіжжі, де завжди активними були правники-ваговики українського походження і яких досить багато є в країнах масового компактного проживання української діаспори.
Я розумію, що більшість українських правників зарубіжжя, які були засновниками СКУЮ, уже відійшли (як, наприклад, Мирослав Смородський). Але ще могли б активізувати свою діяльність такі відомі українські юристи зарубіжжя, як Богдан Футей, Віктор Рудь (останній зараз активно проявляється як публіцист), Ігор Бардин, Данило Біляк і багато-багато інших.
СКУЮ може і повинен більше робити на світових обширах для перемоги у війні України з російським аґресором. Як голова Орґанізаційного Комітету Руху Світового Українства (РСУ), я хотів би відчути плече СКУЮ у формуванні РСУ.
Обставини складаються так, що Україна й українці у цій страшній руйнівній війні перш за мають покладатися на себе. Тільки згуртувавшись у потужний світовий рух, ми можемо зробити все для того, щоб світ залишався на боці України, щоб союзники України надали Україні все для повної й остаточної перемоги над ворогом.
Нас, українців, у світі є близько ста мільйонів. Лише один відсоток українців перебувають у лавах Збройних Сил та Територіальної Оборони України. Рух Світового Українства свідомий того, що решта 99 відсотків в Україні й по світах можуть і повинні забезпечити українських вояків найсучаснішим озброєння, боєприпасами, провіантом і повною моральною підтримкою.
Як колишній голова Орґкомітету другого конґресу СКУЮ, я звертаюся до всіх членів СКУЮ та повʼязаних із СКУЮ орґанізацій українських правників і самих правників із закликом до згуртування, обʼєднання зусиль і активної співпраці на благо України й української справи.
Dr. Volodymyr Ivanenko | Др. Володимир Іваненко 