На твітері у Маска сотні тисяч людей обговорюють історію взаємин Дональда Трампа із Стормі Деніелс… Хтось запостив дивовижно промовистий плакатик, у якому сказано:
«Чоловік, який зраджував дружині №1 з №2 (яка завагітніла, коли він ще був одружений з №1). Зрадив №2 з №3; і, зрадивши №3 з порнозіркою, користується повною підтримкою партії «Сімейних цінностей» і консервативних євангелістів. Це не тільки ти, Ми теж заплуталися».
Нагадаю: я Д. Трампа для себе відкрив, прочитавши чверть століття тому його книжку «Мистецтво договорняка», в якій він ХВАЛИТЬСЯ (sic!) власним ШАХРАЙСТВОМ.
І якби брудну білизну Трампа не виставили на публіку, бізнесове шахрайство напевно так і залишилося б непоміченим, хоч і було масово розтиражоване.
Потрібно було ще чверть століття, щоб хтось в Америці нарешті побачив і усвідомив це як юридичний факт, який потребує судового переслідування, яке можна (і треба!) було ініціювати одразу по виході в світ «явки з повинною».
Мораль: не можна бізнесменові лізти в політику. Чесні й порядні бізнесмени і не лізуть.
Це — текст, який я запостив на своєму профілі у Фейсбуці. У мене не було наміру виставляти його на своєму сайті, але під цим записом виник цікавий діалог із Ольгою Жарчинською, який вартий того, щоб перенести його із соцмереж і зробити доступним ширшій громадськості.
Ольга Жарчинська: «Чесні і порядні» бізнесмени відправляють своїх людей в політику і ті пишуть для них закони і відмивають бюджетні гроші. І вони ніколи не зраджували ні номер один, ні номер два)) Що Ви добиваєтеся, щоб у Білому домі залишилося демократичне лайно?
Володимир Іваненко: Я констатую факт, і мені сумно спостерігати в Америці, як одно ліберальне лайно плаває в демократичній діжці, а друге — таке ж ліберальне — косИть під консерватора і плаває в республіканській діжці.
А ще сумніше від того, що українські америкоНЕзнавці нічтоже сумняшеся гризуться за одно й друге замість того, щоб серйозно замислитися про долю України і власні долі в ній.
Іде жорстока війна, і майбутнє України залежить не так від США та Європи, як від нас із вами. А більшості з нас хоч би що! 😦
Я бачу проблеми США, але я нічим не можу допомогти цій країні. На жаль!
Я бачу проблеми України, і я знаю, як їх можна розв’язати, але мене ніхто не хоче слухати. На жаль!
Ще раз — для тих, хто любить Трампа сліпою люблвʼю, попри те, що він жодного разу не висловив твердої підтримки України у її спротиві російській агресії. Тут підказують, чому:
Ольга Жарчинська: Я писала перед виборами 2020 року (маю той текст), що вибори у США — це вибори майбутнього світу і особливо України. І якщо виграє Байден буде біда! І буде кров. І повторю ще раз те саме! Але біда буде ще гірша і для всього світу! Демократи — це інструмент в руках глобалістів!
Чотири роки при Трампові світ жив спокійно. Зараз на пороховій бочці. І ці падлюки готові заварити навіть велику бійню як не у себе, то в світі, аби залишитися у владі, бо це вже не буде 2017 рік. Тому зараз і будуть тиснути на Україну і ракетами, і пропагандою, щоб підписати мир з тими територіями, які Путін забрав.
Що Трамп зробив поганого для України? Чи для світу? Що поганого для США? А якби наше лайно погодилося провести розслідування по «малому» наркоману Байдену — могло бути все по-іншому.
Що Трамп обіцяв Україні 2017 року і що зробив? Що обіцяв Байден і результат?
Достатньо, що Трамп знизив ціну на нафту і вийшов з тих фашистських організацій та договорів ВООЗ та Паризького.
Я навіть не знаю, як люди, які вважають себе розумними, можуть далі вірити, що Трамп пов’язаний з раша?! Як? На яких підставах? І коли пристаркуватому дідові-журналістові пишуть текст (нещодавно скинули цей сором), і він поливає Трампа на ТБ, читаючи його (!), то це найвищий прояв ідіотизму в украінців! Завтра він може стати президентом і добре зробить, як пошле нас так само за кораблем — 8 років гівно на його голову виливають! Хоча він за 4 роки зробив немало для України.
ДемоНОкрати лише знищують, але «любі друзі». Бо все слабоумне тут може сидіти лише на грантах. Воно не вміє самО заробити жодну копійку! Скільки тут лівих інституцій настворювали, які промивають мізки лівацькою ідеологією? Їх треба закривати уже, якби в нас була українська держава. У що перетворили Могилянку? І решта вузів вже не кращі.
А що буде, якщо Трампа знов протягнуть як 2020 року чи не виберуть? Я знаю. Прекрасно розумію, що 2024 — визначальний рік у виборі майбутнього. Воно прийде, але ще можна відтермінувати. І війну без США Україна не виграє! Ми взагалі втратимо усе. Справа навіть не у зброї… хоча голови посполитих замакітрили «60 млрд».
А Ви знаєте, що буде, якщо не виберуть Трампа?
Володимир Іваненко: Ви маєте право на власну думку. Можете й мене вважати несповна розуму за те, вщо я вірю і про що пишу. А пишу я лише про те, у чому впевнений (віра тут відпочиває). Моліть Бога, щоб ваш нарцисистичний і самовпевнений улюбленець, повернувшись до влади, не здав Україну Путінові (окуповану частину — здасть точно). Поживете — побачите. До виборів залишилося півроку…
Сказане вище жодною мірою не є спробою відбілити й захистити Байдена. Байден є таким, як є. Ми бачимо все, що він робить і як він це робить. На Байдена можна було в впливати, якби ми з вами нарешті згуртувалися в потужний РУХ СВІТОВОГО УКРАЇНСТВА (а нас у світі близько ста мільйонів!), але ж замість цього ми тут базаруємо, перемиваючи кістки діячів, для яких Україна ніколи не була, не є і ніколи не буде пріоритетом.
Мені це болить зубним болем у серці, але ж до вас, сущих і в Україні, і в діаспорі не докричатися. Глухарі продовжують свій танець. Тим часом Україна підкочується усе ближче і ближче до прірви. Ще можна це зупинити, але замість того, щоб остудити гарячі голови і взятися за розум, деякі соцмережеві мудрагелі з порожніми профілями, які і дешиці не зробили з того, що зробив я за своє життя, закидають мені в коментарях, що я сію паніку, що я ворог України і підігрую Путінові, Байденові й комусь там ще.
Цьогорічні вибори в США чи в усіх інших сорока країнах світу не вирішують чи не визначають і не вирішать чи не визначать долю України й українців. Це було, є й залишиться виключно нашою справою. Наші устремління, наші наміри, наші дії визначали, визначають і визначатимуть ставлення до України і її союзників, і її ворогів. Союзники й вороги — це ситуативне явище, і у сполучених посудинах вони здатні переливатися з однієї частини в іншу. Так влаштований наш світ.
Ольга Жарчинська: Вибори у США вирішують багато, якщо не все на найближче майбутнє, лише сумніваюся, що вони будуть — глобалюги можуть їх зупинити, боячись знову втратити час. Цей заміс найшвидше розпочнуть на Близькому сході.
Україна нічого уже самостійно не вирішує. Тим більше при цій агентурі у владі.
Трамп мав оголосити війну Путіну, коли Петро повним ходим запустив «мінський мир» і заборонив стріляти без дозволу зверху? Достатньо, що зупинив (бо дехто це приписав сонцесяйному гетьману, який за мільярд прокурора навіть за наказом звільнив, а потім прийшло оце маломірне одоробало) і якби українці мали мізки, то не гордилися б волонтерством, а змусили б владу робити зброю. Але їм похєр, вибачте за французький, Україна, поки якийсь клан не організує «революцію».
Знаю однозначно, що при Трампові і республіканцях гірше не буде навіть якщо і не краще. Хоча «штат сенату» потроху починають скорочувати… готуються, щоб обезголосити, якщо що…
Це все, що зараз у владі в США — сатанюги відверті. Навіть не приховують уже цього. І ті самі ідеї завантажили в голови європейців. І украінців теж — грантоіди в поміч.
Володимир Іваненко: Бачу, що наш діалог ризикує піти по колу. Зупинимося тут. Немає сенсу продовжувати. А в мене немає ні сил, ні бажання ходити конем у приводі.
* * *
Можете уявити собі, що робиться в головах українців в Україні та діаспори, якщо навіть люди мислячі не можуть виступити з кола зацикленості.
Тим часом нам своє робить! Можливо, все-таки пощастить бодай до когось із тверезим мисленням докричатися. Нас же все-таки у світі ще майже сто мільйонів, і один відсоток, можливо, таки назбирається, щоб охолоджувати голови й запалювати серця уперто затятій більшості.
До теми:
Будапештський формат: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 294 с.
Україноцентризм, журналістика і система ЗМІ: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 449 с.
Системні зміни — перспектива для України: Збірка статей і нотаток. — Вашинґтон, 2020. — 393 с.
