ІСТОРИЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТОВІ КНУ — 190!

Колиска утвердження російського історичного міфу в Україні святкує ювілей

Володимир Бугров, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, через соцмережу звернувся до підлеглого йому історичного факультету з таким словом:

«💐 Високодостойна громадо факультету, прийміть щирі вітання з нагоди визначного ювілею!

Третій четвер квітня – день Історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Підрозділ-старійшина, ровесник Університет1834 нині відзначає 190-річчя!

🇺🇦 Вдячний кожному та кожній за роботу на благо Університету та України! Тримаємо стрій і працюємо на велику Перемогу!»

* * *

Цей запис, як і ювілей університету в цілому чи історичного факультету зокрема, спонукав мене написати такий текст:

Дай Боже, щоб цей ювілей дав усім, хто звʼязаний і повʼязаний з історією, усвідомлення того, якої історії навчав Київський імператорський університет Св. Володимира, а потім Київський державний (радянський) університет імені Тараса Шевченка і якою історією зайнятий нинішній Київський національний (незалежної України) університет імені того ж (чи вже іншого або інакшого?) Тараса Шевченка!

Одним із уособлень цієї історії для мене був, є і, мабуть, залишиться професор Юрій Юрійович Кондуфор, якого перший секретар ЦК КПУ Петро Шелест зіштовхнув у «київський КДУ» (як казав тодішній ректор Швец) з посади завідувача відділу ЦК КПУ на Печерському горбі на посаду рядового професора, і який виборсався уже за В. Щербицького на декана, в потім і директора Інституту історії АН УРСР. Чому той інститут не назвали іменем академіка Кондуфора, а могли ж?

За Кондуфорового деканства, до речі, з історичного факультету вийшов історик КПРС і такий світоч історичної науки в Україні, як чиновник і політик кучмівського розливу, а за сумісництвом і академік та віце-президент НАНУ Володимир Михайлович Литвин.

Хотілося б, звичайно, щоб історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка нарешті став україноцентричним і вийшов у лідери розвінчування російського історичного міфу, до творення якого свого часу спричинився і на популяризацію якого вельми дуже активно працював і продовжує працювати за інерцією, яку важко зупинити. Чи немає кому?