…і феномен Олександра Усика
Під такою назвою на сайті УСІМ опубліковано запис Тетяни Миргорожської про те, як Олександр Усик приклався до шаблі Івана Мазепи, та обговорення його в соцмережах. Нижче я публікую свою післямову «Від УСІМ».
Маємо ще один приклад того, як зациклені на обговоренні чеснот чи гріхів окремих осіб українці втрачають відчуття реальності, тобто здатності критично осмислювати явища, виявляти причинно-наслідкові звʼязки й бачити власні проблеми широкого характеру. На жаль, не кожному дано можливість подивитися на себе, на довкілля і в цілому на Україну й українського суспільства якщо не з космічних висот, то бодай з висоти пташиного польоту.
Олександр Усик є типовий представник тієї абсолютної більшості в українському суспільстві, та і в усьому світовому українстві, чиї ментальність і самосвідомість залишаються розтягнутими у шпагаті, у роздвоєнні, яке, власне, і є живильним ґрунтом для меншовартості, малоросійського синдрому.
У нинішньому обговоренні розтяжка проявилася в історичній тяглості — між гетьманом Іваном Мазепою і боксером-чемпіоном з нашого часу Олександром Усиком. Хоч ці дві постаті й неспівставні, є дещо таке, що обʼєднує їх і проявляє те, що нам годилося б побороти.
Понад двадцять років (1687–1709) І. Мазепа вірою і правдою служив московському цареві й допоміг йому прорубати вікно в Європу, щоб потім, уже після Мазепи, поставивши Україну на коліна, привласнивши назву й історію, зайти в Європу через двері, щоб травити Захід російським історичним міфом.
Петро Іваненко (Петрик), як встановив історик Олександр Оглоблин, ще на переломі 1680-х і 1690-х підказував Мазепі становлення й розбудову незалежної України. Мазепі коштувало двадцять років, щоб розірвати з Москвою і зустрітися з Богом у гетьманському осідку Петрика. Коло замкнулося.
Неймовірно велику ціну заплатила Україна за роздвоєння Мазепи, якого ми тепер вшановуємо як одного із найвидатніших діячів української історії. Звичайно, його можна героїзувати, але обʼєктивний, критичний погляд на Мазепу набагато важливіший для самоусвідомлення українського народу.
Це — ті історичні уроки, на яких мають учитися українські школярі, студенти вишів та й дорослі українці через просвіту. Відтак напевно у суспільстві було б набагато менше Усиків та й усіх тих, хто бездумно або за пакунок гречки, бляшанку консерви чи шматок ковбаси голосує на виборах, а потім після виборів починає кусати лікті.
23 грудня 2024 р.
Dr. Volodymyr Ivanenko | Др. Володимир Іваненко 