«Нація існує доти, поки є люди, здатні її захищати»
Я думав, що я не зберіг цей текст, не раз згадуючи його як такий, що промайнув у моїй стрічці як окремий запис або коментар, і дуже шкодував, що не зробив скріншот, Вимітаючи сміття (чернетки, помітки для памʼяті тощо), сьогодні я несподівано для себе знайшов копію цього тексту, датовану в моїх нотатках ранком 3 січня 2023 року. Ось він, дорогенький:
«Була розмова з дружиною одного генерала. На початку повномасштабки, була дана команда, і військові взяли вову — того, хто не втік, і за шкірку, привезли зі Львова у Київ. Це потім воно обросло щетиною і не міняло футболки, а на початку хотіло здриснути…»
Дуже шкодую, що не зберіг імʼя та прізвище чи нік людини, яка вкинула цю інформацію в український сеґмент соцмереж. Ну, що ж запитаю у Ґуґла, який знає все або майже все. Бінґо! Ось що мені видав Ґуґл:

Ви можете перейти за посиланням на Блог evgstereo і прочитати емоційно наснажений огляд подій в Україні станом на 4 січня 2023 року. А ми перейдемо на Екс до Ілона Маска, де спочатку знайдемо процитований текст у чиємусь поширенні, а відтак перейдемо й до оригінального запису, датованого 29 грудня 2022 року:

Як бачимо, автором запису є Роман Яр. Статистика свідчить, що запис прочитали понад 62,000 осіб. Він набрав 644 уподобання, 264 поширень і 37 цитувань. Не так і багато… Очевидно, це пояснюється тим, що Роман Яр не вельми активний на Ексі: має 228 тих, хто стежить за ним, і сам стежить за 126 особами.


Роман Яр — особистість україноцентрична. Про це свідчить мотто його профілю: «Нація існує доти, поки є люди, здатні її захищати». Останній запис Романа на цьому профілі датований 19 квітня 2023 року. Від серпня 2019 року, коли було відкрито профіль, Роман зробив 11.4 тисячі записів.
Цікаво, як склалася доля Р. Яра? Дата останнього запису на Ексі наштовхує на сумне припущення. Чи є Роман у Фейсбуці? Так, він був там, і останній запис датований 29 квітня 2021 року. Усі квітневі записи наповнені передчуттям війни…

Із профілю на Фейсбуці довідуємося, що Роман Яр родом із Бердянська, що він закінчив Харківський аерокосмічний університет імені Жуковського і що мешкає він у Києві. Отже, він — пілот або інженер наземних авіаслужб…
З огляду на те, що Роман Яр перестав постити у Фейсбуці ще 2021 року, а на Ексі — 2023 року, цікаво було б знати про його подальшу долю. Можливо, що його зникнення з інформаційного простору повʼязане із процитованим вище записом про розмову «з дружиною одного генерала».
***
Окремої розмови, звісно, заслуговує оця замітка, яку дозволю процитувати ще раз:
«Була розмова з дружиною одного генерала. На початку повномасштабки, була дана команда, і військові взяли вову — того, хто не втік, і за шкірку, привезли зі Львова у Київ. Це потім воно обросло щетиною і не міняло футболки, а на початку хотіло здриснути…»
Із цієї замітки випливає, що президент України Володимир Зеленський на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну покинув Київ, доїхав до Львова і, можливо, мав намір виїхати з України. Це — подія, яка потребує не тільки підтвердження, але й деталізації. Це — перше.
Друге: із замітки з посиланням на дружину генерала також випливає, що перехопленням і поверненням В. Зеленського із Львова до Києва займалися військові, і досить високого рангу. Очевидно, що така операція була здійснена за наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України або й за його безпосередньою участю.
Ну, і третє: цікаво було б відстежити обернення Зеленського-втікача на «боневтіка» бодай до того моменту, коли Джо Байден запропонував його евакуювати, а він гордо відповів, що було б краще, якби американці запропонували йому не вивезення, а постачання боєприпасів.
Словом, ідеться про надзвичайно цікавий, важливий і цінний епізод, який повинен зайняти належне йому місце в історії цієї екзистенційної війни України проти російського вторгнення, одним із чинників якого стало президентство Зеленського.
У звʼязку з цим я прошу всіх, хто бодай щось знає про описану у замітці Романа Яра подію війни Росії в Україні, надсилати нам свої відгуки, спогади, деталі тощо.
