ПРО ПОРАЗКУ РОСІЇ У ВІЙНІ

У моєму баченні стратегії перемоги України вирішальним чинником є повна і остаточна поразка Росії (але аж ніяк не одного лише Путіна) й розпад її як імперії.

На жаль, такого завдання не ставлять перед собою україноцентричні сили в Україні (навіть В. Ющенко, який уявляє собі взяття Москви Збройними Силами України), не кажучи вже про чинну владу України на чолі із В. Зеленським, для якої буде досить поразки режиму Путіна.

Цікаво, що такої ж думки тримається й російська антивоєнна «опозиція», яка опинилася в екзилі й лідером якої є (або намагається стати) Владімір Кара-Мурза. Ключові фігури цієї опозиції зараз намагаються монополізувати (сконцентрувати) опозиційні сили в одній легальній антивоєнній партії, щоб у такий спосіб перемогти Путіна й здобути перемогу на виборах.

Такий підхід, думаю, не має перспектив. Якби російські «опозиціонери» вивчили і знали уроки своїх попередників, вони напевно діяли б інакше.

Як відомо, щоб прийти до влади, більшовики домагалися поразки у Першій Світовій війні не царату і не тимчасового уряду Керенського — вони домагалися поразки Росії. І перемогли, захопивши владу на цілих 75 років.

Нинішня російська опозиція цього не хоче. Тому, що поразка Росії в цій війні неминуче призведе до розпаду РФ як імперії, а російська «опозиція» цього якраз і не хоче.

Саме це є причиною того, що російська «опозиція», виступаючи проти путінської війни в Україні, не обʼєднує свої зусилля з українськими незалежницькими силами і дуже не хоче, щоб ЗСУ повертали Україні території, загарбані Москвою від 2014 року, і не йдуть на співпрацю навіть із тими своїми співвітчизниками, які від 2022 року воюють проти РФ пліч-о-пліч із ЗСУ.

Найцікавіше в цій історії: на чолі цієї російської «опозиції» видно не справжніх «русскіх» (якщо такі в принципі існують), а представників більших і менших народів, поневолених Москвою. На залученому фото ви бачите двох (із чотирьох) «російських» «опозиціонерів», які мають… українські прізвища. Отакий парадокс.

Від часу появи російських «опозиціонерів» в екзилі я намагаюся завести з ними бодай якусь дискусію (В. Кара-Мурза давно вже є серед моїх друзів на LinkedIn), але вони не вступають у будь-який обмін думками й поглядами. Це іґнорування також багато чого говорить про істинну природу цієї російської «опозиції».

Велика печаль ще й у тому, що оцю позірну російську «опозицію» в екзилі активно підтримують морально і матеріально (нам би таке фінансування!) практично всі ліберальні сили країн світу.

Збройним Силам України узяти Москву буде проблематичним, а от розвал Росії як імперії нам буде по силі. Для цього треба задіяти потужний інформаційний фронт,

22 вересня 2025 р.

До теми:

Existential War: The Nature of Russia’s War On Ukraine & Ukraine’s Victory Strategy by Volodymyr Ivanenko is available on Amazon in both electronic and paper formats: 

— https://www.amazon.com/dp/B0FP9VKZWY (hardcover & paperback);

— https://www.amazon.com/dp/196692464X (electronic).

The book also is available on eBay (https://www.ebay.com/itm/396834329689) &

Books.by (https://books.by/ukraina-inc).

 Екзистенційні уроки України: Яку Україну ми будували, яку мали б побудувати і чому нас нічому не вчить війна —  https://www.amazon.com/dp/B0FMQC3Q1P

Епоха зеленого більшовизму: Президентство Зеленського і війна Росії в Україні — https://www.amazon.com/dp/B0FQ47WQQG