За великим рахунком, Vitaly Portnikov, безумовно, має рацію. Біда тільки в тому, що він киває на невігластво окремих особистостей, зокрема й автора «Сватів». Проблема ж у низькому рівні освіченості й поінформованості суспільства в цілому.
За чверть століття незалежності українське суспільство так і не вирвалося з тенет совкового мислення й прищепленої йому ненависті до «класових ворогів».
Освіта й просвіта так і залишаються в радянській системі координат. І хоч історія КПРС та марксизм-ленінізм залишили шкільні класи й вишівські аудиторії, ідеологія й методологія освіти й просвіти залишаються незмінними.
Усе було б інакше, якби освіта й просвіта перейшли сутнісну українізацію, а українознавчі дисципліни замінили названі вище компартійно-радянські предмети.
Натомість реформу освіти зведено виключно до мови викладання. Та й учителі та професори залишилися такими ж, як і були за СРСР, відтворюючись у середовищі «кримінального хаосу».
Друга складова – журналістика і система ЗМІ – справляє ще гнітючіше враження. Тут править бал совок у тозі «русского міра». Інформаційний простір монополізований Московією, і ЗМІ роблять усе можливе й неможливе для дезорієнтації споживачів свого продукту, і «Свати» – не єдиний приклад.
Навіть україномовні ЗМІ, за окремими винятками, ідеологічно й методологічно не є україноцентричними.
На який наслідок у суспільному поступі можна сподіватися від такої інформаційної сфери.
Третє середовище, яке сприяє принаймні вихованню любові до ближнього, – церква. В Україні продовжує діяти РПЦ під «ніком» УПЦ МП, яка виховує лише ненависть до тих, хто не є «своїм», «русскоміровскім» (якраз у дусі сьогоднішньої Євангелії). Але чи тільки УПЦ МП каламутить воду в духовному житті українського суспільства і сіє ненависть до всього українського?
Отже, відповідальність за все, про що пише сьогодні колега Портников, несе не так влада й політична псевдоеліта, як інтелектуальна, творча й духовна еліта України.
Нам би об‘єднувати зусилля, позбуватися прихованих агентів ворожого впливу й робити все можливе для українізації суспільства, піднесення його національної свідомості й громадянської відповідальності.
Здійснивши ці завдання, ми підготуємо суспільство до виконання наступних завдань – заміни старих совкових суспільного устрою й системи урядування новими україноцентричними суспільним ладом та системою урядування, які є питомими для українських традицій і звичаїв.
Володимир Іваненко
Український Університет
26 листопада 2017 р.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1943185309280845&id=1921232904809419
Dr. Volodymyr Ivanenko | Др. Володимир Іваненко 