КОМУ ЦЕ ВИГІДНО? (Нотатки з росієзнавства)

Що не кажіть, а мати в друзях представників протилежних політичних поглядів та уподобань – справжній фан.

Убивство російського посла в Туреччині – яскраве підтвердження цього.

Розважливий аналіз того, що сталося, й спроба осмислити можливі наслідки (Vitaly Portnikov) викликала шквал коментарів і поширень. На його переконання, це – початок епохи великого терору.

Прокремлівські уболівальники (Viktor Medvedchuk) висловлюють глибоке співчуття родині загиблого й закликають до посилення боротьби із світовим тероризмом на чолі з… США. Коло їхнє вузьке – це засвідчують лише декілька коментарів.

Серед усього гамору прозвучало навіть припущення, що це убивство є початком (?) цивілізаційної війни між мусульманнським і християнським світами.

Деякі професійні дипломати намагаються відстояти “честь мундира”, наполягаючи на тому, що дипломатів убивати не можна (Bohdan Yaremenko).

Багато коментаторів пророкують убивства й переслідування московитів по всьому світу: “спасайся, кто может”.

Ясна річ, чимало таких, хто висловлює злорадство: так, мовляв, їм і треба.

Хтось один звернув увагу на те, що убитий посол не втратив жодної краплі крові.

Ну, а хтось зауважив, що убивець посла – його ж… охоронець.

У цьому зв’язку згадується один розлогий коментар, складений кимось із цитат: “він потонув”, “його там не було” і т.ін.

Ключове запитання: кому вигідне це убивство?

Коли спаде пилюка пристрастей навколо події, коли аналітики осмислять реакцію офіційних кіл бодай ключових країн світу, ми матимемо відповідь і на це запитання.

Як на мене, цілком вірогідним призвідцем цієї трагічної ситуації може виявитися сам Кремль, а вбивство його ж посла назвуть сакральним.

В усякому разі історія Московії підтверджує саме це. По-перше, історично московити зазвичай не церемонилися з послами, убиваючи як чужих дипломатів, так і своїх. По-друге, Російська імперія – батьківщина індивідуального політичного терору, а СРСР – масового, тотального.

Кому зараз найбільше потрібне убивство окремо взятого московського посла? Америці? Німеччині чи Франції? Ізраїлеві чи Палестині? Самій Туреччині?.. Звичайно ж, ні.

Володимир Іваненко

20 грудня 2016 р.